БІЙ ПІД МИНЬКІВЦЯМИ

  У ці весняні дні  пам'ять поляків Славутчини зосереджена на події, яка сталася 22 травня 1863року. Саме тоді в лісі, під селом Миньківці, відбувся кривавий бій між царським військом і повстанцями, які прибули сюди з різних куточків Волині.

Як свідчить польська хроніка цієї події, московити в кількості 5 сотень козаків і 300 фінських стрільців під командуванням полковника гвардії Дурнова та при допомозі озброєних селян атакували вранці 22 травня табір повстанців у невигідній для поляків позиції.

 Повстанські сили, очолювані Владиславом Цехоньським, складалися з 4 загонів піхоти( 480 осіб), 100 косинерів під керівництвом офіцера Стефана Крашевського і двох ескадронів кавалерії під командуванням капітанів Краєвського та Клюковського.

 По оточеним повстанцям вівся вбивчий вогонь. Запеклий бій тривав кілька годин.

  Капелан ксьондз Тарковський із хрестом в руках  та командир косинерів Крашевський із шаблею  повели побратимів на ворога. Московити почали вагатися і стягувати допомогу з інших точок. У цей час кавалерія під командуванням сміливого Клюковського без втрат прорвалася з оточення. Та одночасна героїчна смерть Тарковського і Крашевського викликала паніку серед повстанців і вони почали відходити. Лише особистою відвагою та рішучістю Хранецький і Цехоньський змогли згуртувати коло себе частину відділу і врятувати його від погрому. Майже 100 повстанцям на чолі з Леоном Грунбаумом вдалося вирватися з оточення і дійти до Острога.

В бою під Миньківцями загинуло біля 100 повстанців, а в полон потрапило, за одними даними 56, за іншими – біля 400 осіб.

  Ця історико-драматична подія 152-ріної давнини і досі відлунює смутком та болем у думках небайдужих славутчан. Нещодавно, представники місцевого відділення Спілки поляків – голова Марія Ковальчук, члени правління Галина Загурська, Катерина Севіч і ксьондз Ян Шаньця, побували в Миньковецькому лісі. Юлій Білейцький, лісник Хутірського лісництва, зсилаючись на розповіді рідних, показав місця розташування табору повстанців і бойових дій в урочищі «Глинники». І досі тут, як свідки минулого, лежить земляний вал, порослий травою і мохом, стоять могутні дуби, протікає невеличка річка, яку називають Кривава.

Славутчани вшанували пам'ять полеглих: помолилися, поклали квіти, запалили лампадки.

На місці жертовної битви 1863 року під Минькіцями буде встановлено пам’ятний знак.

Юлія Опанасюк

Петро Надуваний

М.Славута